Кабан Іван Григорович
Народився в с. Стриганці на Івано-Франківщині, в 1991 році закінчив фізико-математичний факультет Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. В. Стефаника (тепер Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника). У 1994 році захистив дисертацію в Інституті металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, кандидат фізико-математичних наук. Працював на кафедрі теоретичної і експериментальної фізики Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (1995-2000). З 2000 по 2010 роки науковий співробітник кафедри Röntgen- und Neutronendiffraktometrie Technische Universität Chemnitz. З 2010 року працює в Leibniz-Institut für Festkörper- und Werkstoffforschung Dresden (IFW Dresden), Institut für Komplexe Materialien. На даний час завідує відділом Erstarrungsprozesse und komplexe Strukturen. Автор більш ніж 150 наукових публікацій в галузі фізики і матеріалознавства. h-index: 22
Прокопів Володимир Володимирович – доктор філософії, заступник
міського голови Києва, секретар Київради
Колись, багато років тому, у мене було питання: куди піти вчитися. Мій батько викладач фізики, тому я був дуже добре ознайомлений з досягненнями цієї науки і вирішив вступати у Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника на відповідну спеціальність. Я бачив великі перспективи в цьому, адже саме за фізикою – майбутнє. Із задоволенням згадую роки навчання: хороші викладачі, що вимогливо і водночас доброзичливо ставляться до студентів, кожен міг отримати гідний рівень знань, якщо сам хотів цього. Це були прекрасні роки, а ще вони наповнювалися чудовим дозвіллям, бо студентський сенат та викладачі з перших днів запрошують студентів до культурного життя університету. Танцювальні колективи, хорові, спортивні секції і, звичайно, КВН! Куди ж без нього! Я багато років був капітаном збірної КВН університету. Я зараз працюю не у сфері фізичної науки, але дуже хочу щиро подякувати викладачам нашого університет за атмосферу, в якій я знаходився п’ять років, за той фундамент, який вони в мені заклали, за знання і можливості, які відкрилися для мене, коли я отримав диплом і пішов у самостійне життя!
Бенецький Богдан Юрійович
Бенецький Богдан Юрійович, обіймає посаду Xamarin.NetDeveloper в одній з найбільших програмістських компаній Польщі PGS Software
Одразу ж перейдемо до найбільш цікавого запитання: Яким чином та в який спосіб прийшов до такого результату?
– Найперше, це вміння вчитися, яке якраз і почерпнув у стінах Прикарпатського університету. Не менш важливим є вміння командної роботи. І напевне не останню роль зіграло вміння соціальної взаємодії, оскільки був старостою академгрупи та учасником студентського сенату. В загалі шлях був досить довгим та тяжким і вимагав багато додаткового навчання для досягнення бажаного результата. За 5 років я вспів попрацювати в трьох фірмах. Я починав як Junior WinForms .Net Developer в фірмі що розробляла програми для американських медичних лабораторій, прийшов я туди з Англійською рівня B1, нульовим знанням польської та базовими знаннями в C#. Другою моєю роботою була фірма з Гданська де я працював віддалено як WinForms/DevExpress .Net Developer, прийшов я туди з добрими знаннями C#, WinForms та DevExpress. Третьою роботою була відома та велика фірма із трьома офісами по Польщі (Жешув, Вроцлав і Познань). Туди була досить тяжка співбесіда яка охоплювала C# на продвинутому рівні, детальні знання роботи з ASP .NET, знання про роботу .Net Framework та CLR. Через рік роботи, я зміг перекваліфікуватись на Xamarin розробника і отримати сертифікат з Xamarin University. На даний момент я продовжую працювати мобільним розробником в PGS на Xamarin Forms та Xamarin Native(Android, iOS), де за допомогою цих технологій я розвиваю або створюю з нуля мобільні додатки для наших замовників.
– З огляду на минуле, чи були всі предмети корисними?
– Зовсім ні. Для здобуття теперішнього SoftSkill точно не потрібні предмети гуманітарного плану – педагогіка та психологія, повністю бракувало предметів націлених на розвиток комунікації та роботи в команді. Щодо HardSkill глибини уроків програмування було явно замало.
– Що було найбільш корисним саме для професійного зростання?
– У середині навчання одна з ІТ фірм ELEKS проводила олімпіаду з програмування. Це найбільш запам’яталося, оскільки завдання були нестандартні, тому для їх вирішення було прочитано масу форумів по програмуванню та вперше навчився працювати з github-ом. Також був викладач Запухляк Р.І., який для вирішення завдань по програмуванні дозволяв використовувати мови програмування на вибір. У той час я для себе вибрав C# як основну мову і всі завдання успішно реалізовував на цій мові.
– У твоїй спеціальності особливе місце посідає іноземна мова. Чи не замало звертав уваги на неї в студенські роки?
– Я вже в ті часи розмумів про необхідність значно краще її знати , але своїми силами надолужувати було важко. Зрозуміло, що англійської було недостатньо. Зараз я б запропонував практику двомовного захисту випускових робіт. Також до цього хочеться додати більше спеціальностей для вільного вибору, оскільки його не було. І трошки більше баз практики, оскільки мені на той момент підходив саме SoftServe. Якраз на цій фірмі мені вдалося швидше, ніж в університеті, вивчити на належному рівні Python і там же обрав С# як кращу мову програмування за можливостю працевлаштування.
– Які побажання сьогоднішнім студентам?
– Треба бути сміливими у своєму виборі, не боятися змінювати мову програмування і, навіть більше, сферу програмування, шукати ту, яка найбільше подобається. Займатися самоосвітою і можу порекомендувати для цього два сайти: https://soundcloud.com/podlodka, https://dou.ua. А також більше читайте літературу на англійській мові.
Угорчук Володимир Васильович
Викладач фізики Надвірнянського коледжу Національного транспортного університету.
У 2003 р. закінчив фізичний факультет Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника та отримав кваліфікацію «Фізик. Викладач» (освітньо-кваліфікаційний рівень – магістр). В цьому ж році вступив в аспірантуру університету на кафедру «Матеріалознавства і новітніх технологій» та здобув науковий ступень кандидата фізико-математичних наук, захистивши дисертацію на тему: «Катодні речовини джерел струму на основі модифікованого нанодисперсного рутилу та нестехіометричних керамік TiO2-Fe2O3-LiOH». Є співавтором понад 70 наукових публікацій у фахових журналах та 6 авторських свідоцтв на корисну модель і 1 патент на винахід; співавтор методичних розробок з курсів «Механіка» та «Оптоелектроніка». Активний учасник Всеукраїнських та міжнародних конференцій та співорганізатор проведення олімпіад «Олімпус» та конкурсів МАН України.
Активно працює з творчою обдарованою молоддю, його вихованці є переможцями та призерами Міжнародного конкурсу відеоробіт SPARE (за підтримки програм Норвегії), Євробіз (за підтримки ЄС), Всеукраїнських конкурсів «Молодь енергетиці України» та ін.
Робота викладача відзначена грамотами Ради директорів ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації, відділу освіти Надвірнянської районної державної адміністрації, Івано-Франківської державної адміністрації, Надвірнянського коледжу НТУ.
«Вдячний університету за путівку у життя. Працюю за спеціальністю. Фундамент мого розвитку заклав університет. Вчитися було дуже цікаво. Університет – це моя відправна точна у майбутній кар’єрі, це отримані знання, це друзі, з якими ми досі разом ідемо по життю, це найкращі спогади, які завжди приємно згадувати».
Депутат Богдан Ярославович
Кандидат фізико-математичних наук, доцент. Доцент кафедри економічної кібернетики, факультету управління фінансами та бізнесу, Львівського національного університету імені Івана Франка.
Моє перше знайомство з фізико-математичним факультетом, Прикарпатського університету імені Василя Стефаника відбулося в 1999 році. В час, коли інформаційні технології тільки зароджувалися в Україні, обрав для себе новітню спеціальність «Радіофізика і електроніка», диплом спеціаліста якої отримав у 2004 році. Перший досвід за спеціальністю здобув одразу ж по закінченні університету працюючи інженером відділу обслуговування обладнання платіжних систем департаменту інформаційних технологій у Івано-Франківській філії КБ «ПриватБанк».
У 2005 році повернувся в стіни рідного Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, ставши аспірантом кафедри «Матеріалознавства і новітніх технологій» і кілька років під керівництвом Івана Михайловича Гасюка займався проблематикою новітніх джерел живлення і в 2011 році за результатами досліджень захистив кандидатську дисертацію. З 2008 року розпочав навчально-наукову діяльність спочатку як викладач кафедри фундаментальних дисциплін Івано-Франківського інституту менеджменту ТНЕУ, згодом як доцент кафедри загальної та прикладної фізики Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу де в квітні 2015 р здобув вчене звання доцент.
Під час роботи в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу виконував обов’язки заступника директора інституту фундаментальних, гуманітарних дисциплін та заочно-дистанційного навчання. Завжди старався поєднувати навики здобуті в галузі фізики, інформаційних технологій та бізнесу. Як наслідок в 2018 році отримав запрошення до співпраці в одну з найбільших ІТ компаній України – SoftServe. В цьому ж році розпочав свою навчально-наукову діяльність на кафедрі економічної кібернетики, факультету управління фінансами та бізнесу, Львівського національного університету імені Івана Франка.
Ті роки, що мав нагоду бути в університеті, мене навчили: “Незалежно від перешкод – завжди треба завершувати розпочату справу”.
Мудрик Галина Іванівна
У 2012 році закінчила Калуську гімназію ім. Д.Бахматюка. Того ж року розпочала навчання на ФТФ ПНУ.
У 2016 році захистила диплом бакалавра на кафедрі матеріалознавства і новітніх технологій та вступила у магістратуру, яку успішно закінчила у 2018 році.
Зараз працюю на ДП ВО Карпати на посаді «інженер-технолог» проекту SkodaSK 370.
Прикарпатський Національний Університет iм. В. Стефаника, на мою думку, є одним з найкращих університетів України. Фізико-технічний факультет – це домівка сильних духом людей, це унікальне місце, де навчають думати, відкривати нові горизонти та пізнавати світ. Кожен справжній фізтехівець може легко вирішити будь-які життєві питання тисячею і одним способом. Дуже вдячна викладачам за вимогливість, віру в наші сили та неймовірну відданість науці.
Вдячна декану, проф. Гасюку І.М., що підтримував всі наші шалені ідеї, чи то були фестивалі , чи конференції, чи концерти; що не жалів часу та пояснював закони, поки вони не осідали в наших головах; що розумів з півслова. Ми отримували безцінний досвід – поєднувати неможливе (бажання спати та нестримний потяг до навчання), вчились бачити звичайні речі крізь призму незвичайних відкриттів.
Вдячна викладачам, які не втрачали надію, що ми таки засвоїмо матеріал, які вчили нас сміятись над собою, працювати та ніколи не падати духом, бачити світ під іншим кутом, ставитись до всього трішки по-філософськи та насолоджуватись кожною хвилиною. Велика подяка за безцінні поради та терпіння, за те, що поруч з вами не страшно було дорослішати, за якість навчання та кількість можливостей, отриманих після закінчення факультету.
Фізико-технічний факультет – місце, де оживають найкращі спогади, де наука стає практикою, а теорії – відкриттями. Дякую за безцінні слова, які дарують натхнення рухатися вперед щодня: «Дайте дітям точку опори і вони перевернуть світ» (©Гасюк І.)
Детальніше про випускників можна дізнатися на сторінках кафедр:
Кафедра фізики і методики викладання
Кафедра комп’ютерної інженерії та електроніки
Кафедра матеріалознавства та новітніх технологій
Кафедра фізики і хімії твердого тіла