Фундамент наших майбутніх здобутків закладаємо символічним схоженням до “найвищої споруди університету” – обсерваторії на горі ПіпІван. Йти догори – це як опановувати науку: необхідні зусилля, піт, втома, інколи падіння і розчарування. Та якщо ти повірив у себе, не зійшов із маршруту, допоміг ближньому в дорозі,підтримав того, хто сумнівається, – тобі буде даровано той вдих на повні груди на вершині, ти відчуєш велич природи і бога, твій погляд побачить ще не бачене!
І захочеться іти знову, підніматися вище, дивитися ще далі, опановувати невідоме.
Дякую всім, шановні мої друзі і колеги, хто підтримав ідею нашого колективного сходження!
Успіхів усім нам у прийдешньому навчальному році! Нових вершин!